_svg.webp)
BIBLIOTHEKSKLUBS
Проєкт членкині Української бібліотечної асоціації
Ольги Скібіної
-min.jpeg)
Переможний сміх
17 лютого і 7 заняття. Вже близько весна, віють теплі вітри і несуть нам зміни. Це добре, бо ми самі змінюємося повсякчасно. Ми впливаємо на дітей, діти впливають на нас і ми всі разом змінюємо світ. На краще! Все буде добре!
Я тут нещодавно дізналася, що німецьке місто Штуттгарт (в якому розташована найкрасивіша модернова бібліотека Німеччини) є столицею сміхотерапії. Там навіть щорічно проводять міжнародні Конгреси лікувального сміху, де експерти в цій галузі діляться досвідом. Експертів називають красивим словом гелотогісти, а це психологи, філософи, йоги і...клоуни. Але щоб скористатися сміхотерапією, не обов’язково відвідувати Конгрес чи вивчати сміхойогу. Достатньо – усміхнутися (хоч і самому собі). А краще – розміятися. Ще ліпше – заливатися сміхом разом із друзями!
Сміх є невід’ємною частиною повноцінного життя людини. Загальновідомо всім, що сміх корисний для здоров’я, до того ж у будь-яких дозах і без побічних ефектів. Гарний настрій є сильною цілющою підмогою: розвіюються страхи, переживання та тривоги.
Чудово, що вміння сміятися можна тренувати! Кожна людина вміє усміхатися, навіть реготати, це природно. Тільки часто з різних причин затискає цю свою здатність. Отже порада очевидна: смійтеся частіше, смійтеся більше... А коли вам зовсім не до сміху, згадайте щось кумедне та усміхніться своїм думкам.
-min.jpeg)
Я була вражена історією американського журналіста Нормана Казінса. Йому лікарі поставили діагноз рідкісного аутоімунного захворювання. Хвороба була невиліковна, прогнози невтішні. І журналіст провів над собою такий експеримент: зачинився в готелі та впродовж декількох місяців дивився комедії й читав веселі книжки. У такий спосіб Казінс повністю вилікував себе, прожив 75 років і заклав основи сміхотерапії. Його називають людиною, яка розсмішила смерть. Ця чудова історія вчить нас активізувати зцілюючий бійцівський дух, позитивно мислити, не опускати руки та бути в доброму гуморі.
Почуття гумору вважається однією з фундаментальних рис українського характеру, що допомагало нам виживати у найскрутніші часи існування нації. А виживши, адаптуватися до «навколишнього середовища». До наших часів зберіглися прислів’я про сміх (типу «За морем тепліш, а в нас веселіш»), дитячі забавки, ігри, кумедні віршики. Такі потішки не мають ніякого логічного сенсу, але здатні розсмішити дітей і дорослих: «Жартувала баба з колесом, доки у спицях застрягла», «Квітчасті ворота, нові собаки, солом’яні вікна і покрився волоком», «Комар парубкові ногу віддавив», «Курочка бичка родила, порося крашанку знесло», «На дубові свиня гніздо звила, а вівця прийшла та крашанку знесла», «Ой біди наробив — щуку з яєць зігнав», «Жаба у рака гніздо одбила». Українська етнопедагогіка має величезний потенціал щодо формування щасливої, повноцінної душею і тілом дитини.
-min.jpeg)
.jpeg)
.jpeg)
-min.jpeg)
Радість є неперевершеним засобом пробудження нашого мозку до активної діяльності. Коли ми веселимося, радість вводить в дію все тіло. Згадайте радісних дітей – вони підскакують, плещуть в долоні, кричать, голосно співають, сміються, бігають і стрибають! Нічого не нагадує??? Так! Це наші заняття в бібліотеці Бад Дюркхайма!
Зголосіться, сьогодні, в умовах жахливого стресогенного інформаційного простору, сміх, позитивний настрій дитини, відкритий прояв власного Я можуть вважатися найвищою оцінкою естетико-педагогічної діяльності дорослого.
.jpeg)
.jpeg)
Давайте веселитися, не падати духом і дарувати радість один одному. Ми ж можемо:
давитися сміхом
падати від реготу
луснути від сміху
торгувати зубами
вмерти зо сміху
порвати кишки та ледь не лопнути
справляти смішки
вишкіряти зуби
братися за живіт
заводити сміхи та реготи
та піднімати на глум
