Будемо домовлятися? Будемо домовлятися!
Яке задоволення спостерігати за тим, як народжується театральний номер! Процес трансформації буденних речей в мистецтво – це чиста магія. Діти-чарівники під керівництвом педагога-чарівника із хаосу народжують злагоджені рухи і хор голосів. Додаємо музику, трохи світла і тіней... Анумо! Софіти! На сцену! Браво!
Коли двоє зустрічаються, кожен в чомусь змінює іншого,
так що врешті-решт перед вами дві нові людини
(Джон Стейнбек)
Не треба бути психологом чи Соломоном, щоб зрозуміти, що всі люди різні. На жаль, багато хто сьогодні не може знайти спільну мову з людьми, щоб спілкування стало приємнішим. Всім нам хочеться бути приязним співрозмовником і притягувати у своє життя позитивних друзів і приятелів. Антуан де Сент-Екзюпері вважав «розкіш людського спілкування» одним із найвищих людських благ. Але цим благом треба вміти користуватися.
Кожній людині тією чи іншою мірою властива потреба у спілкуванні. До речі, спілкування може бути не тільки засобом, а й метою! З одного боку, це потреба в нових знаннях, враженнях, почуттях, ідеях, думках. З другого – потреба поділитися своїми уявленнями, переживаннями, твердженнями, результатами діяльності. Так споконвіку відбувається обмін інформацією і навичками, так виникає психічний контакт між людьми, взаєморозуміння, взаємопереживання, взаємовплив.
А ще через спілкування ми навчаємося і виховуємося. У постійних взаємодіях люди формують одне одного та змінюють світ навколо себе. Живий процес обміну знань і емоцій створює невмирущу естафету життя, його постійного функціонування й оновлення. Тобто комунікація – одна з головних проявів людської сутності, особистісна форма нашого існування.
Список дій для успішного спілкування від практичних психологів більшості людей давно відомий: не нав’язуйте свої думки, проявіть зацікавленість і не нудьгуйте, стежте за своїми емоціями, говоріть компліменти, не кидайтеся порожніми обіцянками, будьте позитивними, щирими та частіше усміхайтеся, завжди уважно слухайте співрозмовника і таке інше. Усі правила і рекомендації є універсальними і корисними. Вони діють завжди і сприяють порозумінню і, як наслідок, створюють бажання йти на контакт. Але поради – то тільки суха теорія, а як на практиці цьому навчитися? Як повірити в свої сили і в те, що майже з кожним можна знайти спільну мову!?
Спеціальні тренінгові вправи розроблені для розвитку комунікативних навичок, розвитку емпатії, взаєморозуміння, прийняття рішень.
Метою вправи «Ми схожі?» є знайомство учасників, підвищення довіри один до одного і зближення.
Спочатку учасники хаотично безладно ходять кімнатою і говорять кожному, хто зустрічається, дві фрази. Перша фраза: «Ти схожий на мене тим, що...». Друга: «Я відрізняюсь від тебе тим, що...». Потім учасники розбиваються на пари чи групи за принципом найменшої симпатії або рандомно. Кожна група має скласти список із 5 (або 10) спільних речей, що подобаються ВСІМ у цій групі.
Підсумовуючи результати, всі роблять висновок про те, що завжди можна знайти якісь точки зіткнення. Ми схожі і водночас різні, і ми маємо право на відмінності. Можна ще запитати учасників: «Чого між нами більше: подібностей чи відмінностей?»
Наше життя не стоїть на місці, воно змінюється подібно до того, як змінюються пори року: щось відходить в минуле, щось з’являється в майбутньому, чимось ми живемо зараз, чогось хочемо позбутися або забути, щось переосмислити, зрозуміти і усвідомити, вибудувати нові цілі, цінності, інтереси, що будуть передумовою для виникнення чогось нового.
Але завжди знайдеться ЩОСЬ, що зможе нас об’єднати. А ви як думаєте?