Співтворчість педагога і вихованців
Хто сказав, що 13 – це нещасливе число? Два заняття (двох груп) з акторської майстерності – це 3 години безперервної роботи, потужної творчості і просто щастя!
Що можуть дати дорослим і дітям заняття з акторської майстерності? Справа в тому, що базові навички акторської майстерності вирішують певні проблеми, пов’язані з формуванням особистості.

На думку психологів, у сучасному світі здеформована жива комунікація, часто порушені зв’язки між людьми, у дітей слабко розвивається емоційний інтелект тощо. Повірити в себе, розкрити себе, зжити рефлексії і комплекси через гру й імпровізацію, переосмислити осібне Я, зрозуміти свої почуття – ось мета занять нашого клубу.
Щоб допомогти дітям розвинути власні здібності, «поставити» голос, керувати тілом і емоціями існують спеціальні вправи, в тому числі фізичні вправи. Позаяк тілесні відчуття легше запам’ятати, ніж емоції, тренування призводить до вміння викликати емоції через «фізику».
Водночас поліпшується координація рухів, пластика, гнучкість, зміцнюються м’язи. Заняття з акторської майстерності покращують пам’ять і ораторські навички. А творча атмосфера під час зустрічей надає можливості для самореалізації, самоствердження, самоаналізу, самодіяльності.
Акторські ігри зазвичай починаються зі слова ПОКАЖИ! Покажи півника, настільну лампу, хмарочос, закоханість тощо. Режисер може намислити будь-яку картину, почуття, поняття. Головне тут – імпровізація, кураж і акторська майстерність. Справжній актор-імпровізатор мислить спонтанно і не боїться несподіванок. Імпровізація вчить будь-який пас партнера сприймати як нову умову. Ось прозвучала фраза, що може перерости в конфлікт. Треба прийняти цю нову реальність і діяти, враховуючи цей факт. Критикувати і сердитись у цьому разі – безглуздо, бо це не змінить ситуацію.




Режисер (читай психолог) дає прості завдання на розвиток творчого мислення.: передай сумку, сядь на диван, відкрий пляшку, полий квіти... Тільки в цьому варіанті актор повинен виконати завдання незвичним чином, нестандартно, модифікувати його.
Наприклад, якщо потрібно передати сумку, то актор чіпляє її собі на ногу і так передає. Якщо потрібно полити квіти, актор набирає воду в рот і так поливає рослини. Головне, щоб ці дії були внутрішньо виправдані. Приміром, актор репетирує номер з квітами саме так, тому що їх треба полити нехолодною водою.
У подальшому діти-актори будуть використовувати набуті знання та навички в публічних умовах, а значить вдосконалення акторського таланту не припиниться через закриття нашого артхабу.




Щоб позбутися неврозів, «відторгнення» і меншовартості, потрібно стати справжньою дитиною, дитиною з її оригінальним, безпосереднім відчуттям світу, дитиною, яка знає, що вона природна і прекрасна. Одним словом, потрібно стати душевно здоровою ЛЮДИНОЮ. Все правильно, але геть важко. Тому що виникає перешкода, що здається нездоланною – бар’єр із комплексів такий великий, що навіть при достатній кількості душевних сил людина не знає, як його подолати, яким шляхом почати рух. Один із цих шляхів – розвиток акторських здібностей, які допоможуть придбати не тільки впевненість у собі, але й дивовижну внутрішню свободу, вміння швидко адаптуватися в складних ситуаціях, своєрідну «гнучкість душі». Люди мають потребу в цьому. Дорослі і діти із зідоволенням і захопленням беруть участь в акторскому тренінгу, готові виконати будь-яке завдання, аби скинути обтяжливий вантаж закомплексованості. І звільняються. І – розквітають.